Зміст
Люди – дуже соціальні істоти. Ми живемо в межах гуртів, разом будуємо міста та створюємо культуру. Без якісного спілкування це було б неможливим. Емоції значно полегшують комунікацію, вони передають величезний пласт інформації. На жаль, не всі люди однаково добре орієнтуються у сфері емоцій. Деякі просто не здатні відчувати весь спектр, а іншим складно розрізняти відтінки та нюанси через алекситимію.
Алекситимія: це
Алекситимія – це стан, при якому людина відчуває емоції, але не може їх розпізнати. Вчені, які вивчають цей феномен, кажуть, що алекситимію не можна назвати хворобою. Це особливість нервової системи, що впливає на сприйняття, почуття, внутрішні переживання та поведінку людини.
Алекситимія – це не те, що потрібно лікувати. Цей стан піддається коректуванню за допомогою спеціальних технік та регулярних тренувань. Багатьом людям дуже допомагає особиста чи групова терапія. Нездатність ідентифікувати емоції стає помітною у міжособистісному спілкуванні та близьких відносинах. Частково саме через це виникають сварки та конфлікти.
Можна сміливо сказати, що алекситимія – це протилежність емпатії. Нездатність розпізнавати власні емоції заважає людині співчувати та співпереживати іншим. Таким чином, алекситимія – це «емоційна сліпота», проте в жодному разі не емоційний вакуум.
Алекситимія: причини
Більшість людей емоції є невід’ємною частиною повсякденні.
З раннього дитинства вони вчаться розрізняти та контролювати їх. Звичайно, маленькі діти не можуть навчитися цього самостійно. Велике значення має допомога дорослих, їхнє ставлення до емоційних проявів дитини та особистий приклад. Ще один важливий фактор – фізіологія. Діти відрізняються один від одного за типом нервової системи, будовою мозку, темпераменту та безлічі інших параметрів. У результаті, хтось отримує більше свободи у вираженні емоцій, а інші навпаки, вчаться стримуватись і ховати все у собі.
Важливим аспектом є нейровідмінність, наприклад аутистичний спектр. Розлад аутистичного спектра (РАС) може проводити те, як людина поводиться зі своїми емоціями і як ставиться до емоційних проявів інших.
Вивчаючи, що таке алекситимія, вчені дійшли висновку, що спадковість та генетична схильність збільшує шанси на появу цього стану. Проте зовнішні чинники щонайменше значущі.
Основні причини алекситимії, набутої у процесі дорослішання:
- разова психологічна травма у ранньому віці (втрата близької людини, насильство, фізична травма з тривалим відновленням);
- систематичне та тривале травмування (постійний стрес, депресія, насильство, що повторюється);
- сімейні правила та традиції, що забороняють прояв емоцій (дитина вчиться придушувати свої переживання);
- суспільні норми та правила моралі в соціумі, які сформували у людини негативну реакцію на прояв емоцій (страх, вина, сором).
Коли причини алекситимії криються у вихованні або у відносинах із соціумом, цей стан можна скоригувати. Така алекситимія називається вторинною.
Вроджена (первинна) алекситимія може бути результатом:
- генетичної схильності;
- ураження мозку (інсульт, онкологія, енцефаліт, порушення зв’язків між півкулями, фізичні травми);
- порушення внутрішньоутробного розвитку (гіпоксія, неправильний розвиток нервової системи, інфекції в організмі матері, фізичні травми).
Лікування алекситимії, спричиненої органічними чи фізичними ураженнями, може бути дуже тривалим та складним.
Види алекситимії
Залежно від того, якими були причини алекситимії, розрізняють два основні види цього стану: первинна та вторинна алекситимія.
Первинна алекситимія – це вроджена особливість організму. До цих випадків відносять спадковість та нейровідмінність (зокрема розлад аутистичного спектра).
Вторинна алекситимія – це набутий стан, що виникає як реакція на травму чи стрес. Також люди можуть виглядати беземоційними через особливості виховання.
За динамікою проявів алекситимія поділяється на:
- Стабільну – стала характеристика особистості.
- Конституційну – залежить від особливостей фізіології.
- Адаптаційну – проявляється іноді залежно від ситуації.
Досліджуючи людську психіку та з’ясовуючи, що таке алекситимія, вчені запропонували додаткові варіанти класифікації. Вони запровадили поняття культуральної алекситимії. Це набута беземоційність, яка є наслідком сильного впливу соціуму на особистість.
Як проявляється алекситимія у повсякденному житті
Цікаво, що у різних соціальних групах ставлення до беземоційних людей помітно різниться. В одних спільнотах вільний прояв емоцій вважається перевагою характеру, в інших – слабкістю та недоліком. Тому, описуючи, що таке алекситимія, варто уникати оцінювальних суджень. Єдиний орієнтир – вплив такого стану на життя людини. Лікувати потрібно лише тоді, коли алекситимія істотно знижує якість життя, заважає у побудові відносин та при самореалізації.
Ключовий прояв алекситимії – це нездатність визначення своїх емоцій. Це не означає, що людина нічого не відчуває. Вона просто не може пояснити словами, що саме з нею відбувається. Також алекситимія – це складнощі з ідентифікацією емоцій оточення. Така людина не вміє зчитувати невербальні сигнали інших людей, їй важко розуміти міміку.
Через алекситимію людина може плутати емоційні прояви із фізіологічними реакціями. Наприклад, хвилювання і тривогу вона розпізнає за пришвидшеним серцебиттям, тремором кінцівок та головним болем.
Важливо відзначити, що через алекситимію людям складно мріяти та фантазувати. Вони дуже прагматичні та твердо стоять ногами на землі. Низька здатність до абстрактного мислення посилює їх контакт із реальністю. Такі люди найчастіше концентруються на зовнішніх подіях, а чи не на внутрішніх переживаннях. Плюс цього стану в тому, що людина легко виконує монотонну та звичну роботу, швидко знаходить прості розв’язання побутових проблем. Однак є й мінус – нестача креативності. Якщо ситуація вимагає застосування творчості, то людина з алекситимією може не впоратися. Нездатність представляти гіпотетичний розвиток подій заважає будувати довгострокові плани.
Типові прояви алекситимії
Неявні ознаки того, що у людини алекситимія:
- Нездатність (чи дуже низька здатність) до самоаналізу.
- Слабка емпатія або її повна відсутність.
- Значна потреба у прихильності, яка часто буває незадоволена через проблеми з вираженням почуттів та емоцій.
- Схильність до однієї з двох крайнощів: співзалежних відносин або соціальної ізоляції.
- Серйозний і часто похмурий зовнішній вигляд, нелюбов до смол-толків і розмов у принципі, усунення.
- Імпульсивність, схильність до надмірної реакції на емоції, які важко визначити.
- Сковані рухи, мізерна міміка.
- Обмежений словниковий запас, труднощі з описом свого стану (людині складно формулювати скарги на прийом у лікаря).
Алекситимія – це явище, що часто призводить до виникнення психосоматичних захворювань. Люди, які здаються беземоційними, насправді не можуть висловити своє переживання своєчасно та повною мірою. Напруга та стрес накопичується, що призводить до різних соматичних симптомів. В кожного психосоматика проявляється по-своєму. Найчастіше це головний біль, м’язові спазми, болі в різних частинах тіла, запаморочення та слабкість, нудота та порушення травлення, панічні атаки, гормональний дисбаланс, порушення сну та багато іншого. Важлива відмінність психосоматики від інших захворювань полягає в тому, що жодні аналізи та обстеження не свідчать про причину появи симптомів.
Існує зв’язок між нездатністю ідентифікувати емоції та розладами харчової поведінки. Навіть, коли людина не усвідомлює своїх емоцій, вона їх відчуває. Їжа може допомогти знизити стрес та заспокоїти нервову систему при емоційному навантаженні. Іноді це стає єдиним механізмом емоційного регулювання. Як наслідок, розвивається ожиріння. Вчені відстежили кореляцію між алекситимією та надмірною вагою. Також наголошується, що нездатність розпізнавати емоції та сигнали тіла ускладнює лікування ожиріння.
Зв’язок алекситимії з психічними розладами
Дослідження показують, що алекситимія – це стан, який спостерігається у багатьох людей із психічними розладами.
Проблеми з розпізнаванням емоцій можуть супроводжувати:
- ПТСР;
- депресію;
- залежності;
- шизофренію;
- панічні розлади;
- ДКР;
- нервову анорексію.
Також алекситимія з’являється у випадках, коли психічний розлад був спричинений черепно-мозковою травмою.
Багато психіатрів вважають алекситимію однією з ключових ознак депресії. Якщо людина поводиться беземоційно, може страждати від маскованої депресії. У такому разі нездатність розрізняти емоції та зчитувати сигнали тіла призведе до появи психосоматичних захворювань.
Чим алекситимія відрізняється від емоційної холодності
Люди з алекситимією можуть здаватися холодними, відстороненими, аскетичними та небагатослівними. Однак це зовсім не вказує на те, що вони відчувають обмежений чи урізаний спектр емоцій. Алекситимія – це невміння чи нездатність пізнавати емоції, розрізняти їх і вчасно помічати характерні прояви у тілі.
Беземоційна людина має зовсім іншу будову мозку. Вона справді може проживати набагато менше емоцій, ніж середньостатистична людина. Крім того, її почуття мають меншу інтенсивність. Таке відбувається, коли накопичується стрес і людина дуже втомлюється (вигоряє).
У деяких випадках беземоційна людина може свідомо утримуватися від проживання емоцій. Тобто це свідоме рішення, коли людина не дозволяє собі відчувати смуток, радість чи гнів. Причини можуть бути різними – відсутність інтересу до емоцій, невідповідні обставини чи небезпечна ситуація, особливості виховання.
Беземоційна людина часто поводиться практично так само, як людина з алекситимією. Вона не вступає у відверті розмови, не співчуває та не співчуває іншим. Як правило, це замкнуті люди з обмеженим колом інтересів.
Алекситимія: лікування
Через те, що лекситимія – це не хвороба, тому говорити про її лікування можна лише умовно. Найчастіше фахівці називають процес лікування алекситимії корекцією. Це означає, що людей, які не вміють розпізнавати свої емоції, навчають цієї навички. Алекситимія, спричинена генетичними факторами чи психічними захворюваннями, гірше піддається корекції. У разі рідко вдається повністю усунути проблему. Якщо порушено зв’язок між різними ділянками мозку або мозок пошкоджено через травму, відновлення не завжди можливе. Алекситимія, що виникла внаслідок специфічного виховання чи перебування у несприятливому середовищі, набагато краще коригується.
Лікування алекситимії зазвичай є комплексним процесом. Це індивідуальна терапія, яка базується на ретельному вивченні причин алекситимії, а також включає різні методи та техніки. Залежно від особливостей конкретного організму може знадобитися медикаментозна терапія. Коли людина перебуває в несприятливих умовах, їх необхідно усунути до того, як починати лікування алекситимії.
Один із головних факторів успішної корекції – це індивідуальна чи групова психотерапія. Вона має бути спрямована на розвиток емоційного інтелекту. Також психолог (або психіатр) бере до уваги супутні психічні захворювання. Працювати над лікуванням алекситимії без терапії депресії чи ПТСР марно. У деяких випадках алекситимія є симптомом.
Необхідно розуміти, що алекситимія піддається корекції. Дуже добрі результати показує когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія та багато інших технік.