Макіавеллізм: що це, ознаки, вплив на відносини та суспільство

Коли людина докладає зусиль, щоб досягти поставленої мети, її називають старанною та цілеспрямованою. Однак якщо при цьому вона порушує загальноприйняті норми моралі, вдається до обману та маніпуляцій, це може вказувати на таку рису особистості як макіавеллізм. До чого призводить подібна поведінка і чи дійсно вона допомагає досягти успіху? Розповідаємо далі у нашій статті.

Макіавеллізм: це

Макіавеллізм – це особистісна риса людини, яка проявляється в прагненні контролювати інших людей, керувати ними за своїм бажанням. Важлива особливість макіавелліста полягає у тому, що не він входить у відкриту конфронтацію з оточуючими. Його улюблений спосіб – маніпуляція. Він вважає за краще знаходити приховані точки тиску на людей, підштовхуючи та підбурюючи їх до певних вчинків. Макіавеллісти люблять уявляти себе «сірими кардиналами», які перебувають у тіні, але тримають у руках ключове кермо влади.

Макіавеллізм у психології розглядається як окреме явище, а також як частина темної тріади поряд з нарцисизмом і психопатією.

У політиці макіавеллізм – це теорія, яка дозволяє застосовувати різноманітні маніпуляції для досягнення та утримання впливу. Прихильники макіавеллізму знаходять виправдання таким засобам, як обман, хитрість, шантаж, «чорний піар», погрози та насильство. Вважається, що всі ці сумнівні інструменти дозволені, якщо йдеться про досягнення високої мети (збереження влади чи цілісності держави).

Фактично, вся концепція макіавеллізму бере початок із політичної теорії. Її розробив італійський дипломат доби Ренесансу Нікколо Макіавеллі. Свої ідеї та погляди на управління державою він виклав у книзі «Государ».

Основні ознаки макіавеллізму

Враховуючи те, що макіавеллізм – це віртуозне володіння мистецтвом маніпуляції, розпізнати макіавелліста одразу може бути складно. Людей, схильних до використання оточуючих, можна дізнатися з деяких характерних рис.

Макіавелліст – це людина, яка:

• сконцентрований виключно на власних цілях та бажаннях;
• високо цінує успіх, гроші та славу, понад усе прагне влади;
• вважає, що маніпулювати іншими людьми припустимо, якщо йдеться про досягнення своєї мети;
• без докорів сумління використовує обман (пряму брехню чи неповну правду);
• за потреби вміє бути чарівним, активно користується своєю харизмою;
• щоб увійти у довіру до впливових людей, може задіяти лестощі;
• відрізняється цинічними поглядами на природу людини;
• схильний до песимізму, часто буває незадоволений людьми та подіями;
• відчуває свою перевагу над усіма іншими;
• має надзвичайно низький рівень емпатії;
• може мати алекситимію (труднощі з розпізнаванням своїх та чужих емоцій);
• не вступає у близькі та довірчі відносини (загалом, не вміє довіряти людям);
• добре орієнтується у соціальних ситуаціях і здатний отримувати їх вигоду.

Головне переконання макіавелліста полягає в тому, що для досягнення поставленої мети всі засоби є добрими. Він щиро вважає, що кінцевий результат може виправдати будь-які аморальні вчинки.

Психологи кажуть, що найчастіше макіавеллізм – це чоловіче явище. Однак є випадки, коли ця риса спостерігалася у жінок.

Макіавеллізм як частина темної тріади

У психології макіавеллізм вивчається як самостійна особистісна характеристика, і навіть як компонент темної тріади.

Риси особи, що утворюють темну тріаду:

1. Макіавеллізм – це застосування різноманітних обманних технік, шахрайства, маніпуляцій та обману для отримання запланованого результату.
2. Психопатія – повна відсутність співчуття та емпатії, націленість на цілі, готовність «йти головами», антисоціальна поведінка, жорстокість.
3. Нарцисизм – підвищене почуття своєї значущості, страх приниженням, постійне прагнення самоствердження за допомогою інших.

Люди, у характері яких представлені всі три компоненти темної тріади, потенційно небезпечні для суспільства. Вони відрізняються жорстокістю, не вміють співчувати, здатні на фізичне та емоційне насильство.

Чим макіавеллізм відрізняється від психопатії та нарцисизму

Макіавеллізм – це частина темної (чорної) тріади, і він має деякі загальні прояви з іншими двома рисами. Проте є й відмінності.

Не варто плутати психопатію, нарцисизм та макіавеллізм. У психології психопатію та нарцисизм поділяють на клінічні та неклінічні стани. Макіавеллізм – це не психічний розлад.

Неклінічний нарцисизм є надмірною концентрацією людини на самій собі. Вона не має стабільної самооцінки, тому без зовнішнього підтвердження своєї значущості людина завалюється в цілковите самознецінення. В результаті їй постійно потрібні докази того, що вона кращий, ніж хтось інший. На відміну від макіавелліста, нарцис не прагне досягнення значної мети.

У макіавелліста набагато більше спільного з неклінічним психопатом. Вони обидва мають довгострокові цілі та домагаються їх усіма силами. Однак макіавеллізм – це дії нишком, приховане маніпулювання та таємний контроль. Психопатія має більш виражені риси. Така людина почувається більш значущою, ніж усі оточуючі та демонструє їм свою перевагу. Їй притаманні насильницькі методи, раптова жорстокість, поганий контроль імпульсів.

Як проявляється макіавеллізм

Макіавеллісти не бажають жити звичайним, простим життям. Найчастіше в них дуже рано виявляються амбіції, що мотивують їх до здобутків та визнання. Для багатьох макіавеллістів успіх нерозривно пов’язаний із владою. Вони прагнуть встановити контроль над іншими людьми, насолоджуючись тим, як їх рішення впливають на життя та долі оточуючих.

Дослідження показали, що макіавеллісти, як правило, мало цікавляться романтичними, сімейними та дружніми стосунками. Пріоритетом для них є багатство як загальновизнаний символ влади та значущості. Також вони дуже чутливі до конкуренції. Тобто макіавеллісту недостатньо бути забезпеченою людиною. Йому необхідно знати, що він багатший, ніж люди з його оточення.

Встановлюючи нову мету, така людина прагне обійти когось, хто вже досяг успіху або набув популярності – перевершити на змаганнях, виграти вибори, отримати контракт замість конкурента.

Інтелект та емоції

Макіавеллісти є справжніми спеціалістами у міжособистісному спілкуванні. Це майстри смол-толков та світських бесід. Не маючи розвиненого емоційного інтелекту, вони все ж таки здатні зчитувати настрій і стан співрозмовників.

Вчені стверджують, що для успішної маніпуляції макіавеллістам зовсім не потрібний високий інтелект. Їх розважливість та прагматичність пов’язані з низькою емоційністю. Іншими словами, плани цих людей спрацьовують, бо вони не стикаються із сумнівами, муками совісті чи каяттям.

Маніпуляції

Макіавеллізм – це явище, яке часто тісно пов’язане з маніпуляціями. Однак не всі хитромудрі комбінації макіавелліста призводять його до успіху. Багато залежить від інших рис характеру та зовнішніх факторів.

Макіавеллісти, які мають високий інтелект, витримку і терпіння, справді можуть досягти певних висот. Вони просуваються кар’єрними сходами, стають політиками або реалізуються в іншій сфері. Якщо ж людина не вміє контролювати свої імпульси, має супутні психічний розлад і схильна до насильства, її шанси на успіх стрімко знижуються. До того ж вона ризикує бути втягнутою у сумнівні підприємства чи опинитися у в’язниці.

Потрібно сказати, що макіавеллізм – це надійний спосіб зіпсувати стосунки з людьми та нажити собі ворогів. Очевидно, що нікому не подобається почуватися використаним. Макіавелліст застосовує маніпуляції, щоб змусити людей зробити те, що йому потрібно. Методи можуть бути різними – банальний примус, погрози, шантаж, підкуп, обман, лестощі, умовляння і т. д. Реакцією може бути розрив подальших відносин, агресія у відповідь або помста. Зрештою, ніхто не надасть макіавеллісту допомогу, коли той опиниться у вразливому становищі. Частково саме тому аб’юзери бояться виявляти слабкість.

Зневага до норм моралі

Прагматизм, цинічність, безпринципність, невірність – все це повною мірою властиве макіавеллістам. Вони можуть укладати союзи, давати обіцянки, підписувати договори. Однак, якщо знаходять вигіднішого союзника чи кращі умови, легко змінюють свою думку.

Щоб отримати доступ до ресурсів або інформації, макіавеллісти вживають таких заходів, які звичайним людям здаються нечесними. Наприклад, шантаж, підкуп, обман, погрози та насильство. Багато хто з них вважає, що звичайні правила поведінки в суспільстві до них не застосовуються. Макіавеллістам здається, що вони розумніші, розвиненіші та заслуговують влади більше, ніж інші.

Холодний розум

У макіавеллістів досить низький емоційний інтелект, через що їм не доступні сильні емоції. Також їм властиве переконання, що всі люди сприймають світ так само як вони самі. Будучи цинічними та прагматичними, вони впевнені, що інші теж часто брешуть, порушують домовленості, маніпулюють та застосовують різні види насильства. Макіавеллісти легко знаходять виправдання своїм нечесним методам. Для них немає нічого страшного в тому, щоб обдурити брехуна, вкрасти у злодія або підставити зрадника.

Холодний розум маніпулятора проявляється також у тому, щоб ретельно спланувати порядок дій, а потім скрупульозно слідувати йому. Його не захльостують емоції, тому така людина має витримку та терпіння. Він вміє складати багатоступінчасті плани та прогнозувати події на кілька кроків уперед, об’єктивно оцінює ризики та досить гнучкий для швидкої зміни деталей плану.

Причини формування макіавеллістичних рис

Психологи дійшли висновку, що макіавеллізм – це результат унікального поєднання різних факторів. З великою ймовірністю можна говорити про спадковість. Макіавеллізм частіше зустрічається у тих людей, які мають родичів із вираженим макіавеллізмом.

Також значення має виховання. Якщо у дитинстві були випадки жорстокого поводження або маніпуляцій з боку дорослих, це може спровокувати розвиток макіавеллістичних характеристик.

У психології макіавеллізм пов’язують із тривалим перебуванням у несприятливому середовищі. Коли людині доводиться виживати серед жорстоких та цинічних людей, вона засвоює відповідні стратегії поведінки.

Ще один фактор, що посилює макіавеллізм, – це соціальне заохочення конкуренції. Іноді макіавеллізм у психології сприймається як гіпертрофоване прагнення «обіграти» всіх інших.

Макіавеллізм у стосунках

Можна сміливо стверджувати, що макіавеллізм – це одне з найруйнівніших явищ у близьких стосунках. Насправді макіавеллістам рідко вдається створити та підтримувати якісні відносини. Це пов’язане з тим, що вони самі неспроможні довіряти партнеру чи другу. Також вони роблять вчинки, які згодом відвертають від них людей. Маніпуляціями та обманом вони можуть досягти певних цілей. Однак у довгостроковій перспективі вони програють, оскільки партнер уже не бажає бути використаним та ошуканим.

У романтичних і сімейних стосунках макіавеллізм – це вагомий фактор насильства (фізичного, емоційного, економічного), а також різного роду залежностей.

Найчастіше макіавеллісти мають коло знайомих і приятелів, з якими взаємодіють у рамках роботи або з іншою корисливою метою.

Макіавеллізм на роботі та у професійному середовищі

Виражений макіавеллізм – це чудовий помічник для тих, хто прагне зайняти високу посаду в політичній ієрархії. Макіавеллісти добре справляються з тим, щоб лавірувати в потоках інформації, оперуючи фактами та аргументами на свою користь. Вони здатні «йти головами», витримувати потужну конкуренцію і будь-якими шляхами досягати своїх цілей.

Ці ж якості допомагають їм будувати бізнес та керувати компаніями. Хижа натура таких людей робить їх тими, кого називають «акулами бізнесу». Щоправда, їхні стосунки з підлеглими та колегами зазвичай не ладнаються. Якщо макіавелліст не вживає заходів для створення сприятливого робочого клімату, то його співробітники можуть відчувати страх, недовіру та хронічний стрес. Згодом вони зіткнуться з емоційним виснаженням та вигорянням.

Як визначити макіавеллізм: тести та способи діагностики

Макіавеллізм – це не психічний розлад і не хвороба. Ба більше, якщо така риса виявлена ​​неявно і згладжена хорошим вихованням, вона не створюватиме проблем ні самій людині, ні комусь із її оточення.

Щоб виявити риси макіавеллізму та оцінити рівень їх прояву, психологи розробили кілька методик:

• опитувальник «Mach-IV» (Christie & Geis) – набір спеціальних питань, що відображають ступінь довіри до інших, моральну стійкість та схильність до маніпуляцій;
• спостереження за поведінкою – систематичний аналіз відносин потенційного макіавелліста з іншими людьми (дослідження рівня емпатії, схильності до обману, корисливості та цинічності);
• усні розмови – під час розмови з людиною дослідник може виявити макіавеллістичні риси.

Одним з ключових напрямів під час вивчення поведінки макіавелліста стає конфліктність. Саме в суперечках та сварках людина виявляє свої приховані риси. Вона може показати себе як підозрілу, нездатну до довіри людину та ту, що не вірить в альтруїзм.

Ще один важливий чинник – використання влади. Макіавеллісти прагнуть здобути владу і дуже люблять контролювати інших. Вони схильні до зловживання своїм становищем.

Чи можна змінити макіавеллістичну поведінку?

Вчені ще тільки вивчають макіавеллізм та інші риси темної тріади. Вже відомо, що теоретично можна зменшити прояви макіавеллізму. Однак проблема полягає в тому, що більшість макіавеллістів не вважають свій стан патологічним. Вони не хочуть змінюватися, оскільки вірять у свою перевагу.

Як захистити себе від макіавелліста

Ніхто з нас не застрахований від зустрічі з людиною, яка забажає використати нас та наші ресурси у своїх цілях. При виявленні макіавелліста найкраще максимально збільшити дистанцію з ним. Якщо є можливість, варто повністю припинити всі контакти та спілкування.

Коли уникнути зустрічей чи розмов не виходить, необхідно подбати про розбудову особистих кордонів. Потрібно чітко окреслити рамки взаємин і стежити за їх дотриманням. Наприклад, жінка після розлучення може контактувати з чоловіком та його сім’єю лише з питань, що стосуються дітей. За потреби можна звернутися до психолога для консультації та спільної розробки стратегії.

У жодному разі не варто намагатися обіграти людину і застосовувати до неї маніпуляції у відповідь. Макіавеллізм характеризується низькою емпатією та жорстокістю. Там, де звичайна людина засумнівається і почне торгуватися зі своєю совістю, макіавелліст без вагань задіює найбрудніші методи.