Нарцисичний розлад особистості: як подолати

Сьогодні гучний ярлик «нарцис» може отримати будь-яка людина, що насмілилась хизуватись своїми перемогами або досягненнями. Більшість називає нарцисами тих, хто здається пихатим, егоцентричним і самозакоханим. Однак в психіатрії нарцисичний розлад особистості – це діагноз, який ставиться за певними симптомами. Люди з таким розладом потребують допомоги та правильно підібраної терапії. Також існує нарцисична травма, прояви якої можуть ввести в оману і створити ілюзію нарцисичного розладу. Як в усьому цьому розібратись, розказуємо далі в статті.

Нарцисичний розлад особистості: це

Нарцисичний розлад особистості – це психічний розлад, який характеризується завищеним почуттям власної значущості, егоцентризмом, надто високою потребою у захопленні. Люди з нарцисизмом можуть навмисне або несвідомо маніпулювати іншими людьми, щоб отримати бажане. Також їм властивий дуже низький рівень емпатії. Вони не можуть або не хочуть співчувати нікому, навіть тим, хто входить до їхнього найближчого оточення.

Спеціалісти, які займаються вивченням НРО, кажуть про високу коморбідність нарцисизму з іншими психічними розладами. Це значить, що він може комбінуватись із депресією, біполярним розладом, тривожними розладами, та іншими станами. Особливо часто він поєднується із залежністю від алкоголю та психоактивних речовин.

Через високу коморбідність нарцисичний розлад особистості не має затвердженого протоколу лікування. Коли людина звертається до психолога чи психіатра, для неї розробляють персональну програму терапії. Зазвичай застосовують психоаналіз та когнітивно-поведінкову терапію (КПТ).

Варто зазначити, що нарцисизм – це спектр, тобто він може бути проявленим у більшій або меншій мірі. Під час діагностики може використовуватись опитувальник нарцисичної особистості, спроєктований у 1979 році. З його допомогою можна оцінити рівень нарцисизму за шкалою від 0 до 40 балів. Люди, які набирають близько половини балів, можуть мати досить багато проявлених нарцисичних рис – вони демонструють впевненість у собі, швидко викликають захват і захоплення в оточуючих, харизматичні. Однак в подальшому спілкуванні можуть проявити себе як пихаті, зверхні та знецінюючі. Нарцисичні риси заважають психічно здоровим людям створювати міцні та близькі стосунки, можуть підштовхувати до конфліктів, часто стають причиною непорозумінь та стресових ситуацій.

Причини формування

Наразі науковці все ще досліджують, хто такі нарциси та як з’являється нарцисичний розлад. Вони вважають, що значення має сукупність багатьох чинників. Деякі з них стосуються спадковості та генетики, інші мають відношення до оточення і виховання.

Імовірні причини НРО:

1. Спадковість – вірогідність появи розладу у дитини вища, якщо в неї є близькі родичі із нарцисичним розладом особистості.
2. Приклад нарцисичної поведінки – людина, яка спостерігає за поведінкою нарцисів з дитячого віку, несвідомо підхоплює ці патерни. Потім вона починає втілювати їх у своєму житті. Велике значення має також зразок поведінки, який дитина бачить у медіа та культурі. Дослідження показали, що ризик появи НРО вищий у тому культурному середовищі, де заохочуються особиста незалежність та індивідуалізм. Натомість факторів ризику менше у соціумі, де цінують колективні дії та почуття спільності.
3. Психологічні травми – вважається, що деякі види травм можуть призвести до формування нарцисичного розладу. Йдеться про травму відторгнення, коли батьки демонструють холодність та вдаються до ігнорування в якості покарання. Якщо дитині доводиться із раннього віку використовувати маніпуляції, щоб отримати увагу і підтримку, є високий ризик розвитку нарцисизму.
4. Виховання – вплив батьківських фігур на світосприйняття дитини надзвичайно сильний. Якщо батьки надто опікувались дитиною, або навпаки, ігнорували її потреби, згодом у дитини сформується такий же стиль поведінки у близьких стосунках. Вона буде любити інших так, як її навчили. Навіть, якщо любов для них – це постійні маніпуляції, критика і знецінювання.

Вчені з’ясували, що люди з НРО мають відмінності у будові мозку. Щоправда, поки не відомо, чи це спричиняє розлад, чи є наслідком розладу.

Хто такі нарциси

Нарциси – це люди, у яких яскраво виражені патерни поведінки, характерні для нарцисичного розладу особистості. Насправді не можна називати нарцисами людей без офіційного діагнозу. Однак завдяки популярній психології цей термін набув широкого поширення.

Головний секрет нарцисів полягає в тому, що їхня самооцінка вкрай нестабільна. В глибині душі вони сумніваються у тому, чи досить хороші для суспільства. Часто буває так, що нарцис з дитинства відчував себе ніким, бо на нього і його потреби не звертали уваги. Для виживання йому довелось штучно роздути своє его, надати перебільшеного значення своїй персоні. Це дозволило дитині привернути до себе увагу значущих дорослих, в розпорядженні яких були життєво важливі ресурси.

Подорослішавши, людина починає сумніватись у собі. Опиняючись поряд з іншими, вона весь час порівнює себе з ними. Якщо є підозра, що порівняння буде не на її користь, в хід ідуть будь-які методи для підтвердження свого статусу та величності. В людини немає іншого вибору – якщо вона визнає себе гіршою за когось, це буде означати, що їй потрібно «відмінити себе». Несвідомо це сприймається, як смерть.

Нарциси – це люди, які бояться провалитись у прірву своєї убогості, тому повсякчас намагаються самоствердитись.

Нарцисичний розлад особистості: види

Нарцисизм є дуже складним станом, тому експерти використовують наступну класифікацію:

Здоровий нарцисизм

Попри те, що в людини можуть виявлятись очевидні нарцисичні риси, вона поводить себе адекватно і є цілком здоровою. Ба більше, в деяких умовах нарцисизм навіть допомагає досягати цілей, ефективно конкурувати, розробляти стратегії, генерувати нові ідеї. За регламентом Американської психіатричної асоціації клінічний діагноз може бути поставлений лише в тому випадку, коли підтверджено 55% і більше зі списку ознак нарцисизму. В інших ситуаціях вважається нормою наявність певних проявів нарцисичної поведінки. Насправді багато людей мають кілька рис, які можна віднести до нарцисичних. Як правило, вони стикаються із труднощами при побудові близьких стосунків.

Грандіозний нарцисизм

Грандіозний нарцисизм – найбільш помітний вид розладу, саме про нього зазвичай говорять, коли кажуть про нарцисів. Такі люди надмірно завищують власні здібності, таланти, вміння та переваги. Їхнє відчуття власної гідності дуже перебільшене, вони щиро вважають себе вищими за інших людей. Іноді це стається навіть без реальних підстав, нарцис може мати посередні навички та здібності, але переконує себе та інших у власній неперевершеності. В моменти, коли він починає підозрювати, що його грандіозність ґрунтується на примарній основі, нарцис провалюється в іншу крайність. Він почуває себе нікчемним, страждає від сорому, намагається приховати свій стан від оточуючих.

Прихований нарцисизм

Прихований нарцисизм – має практично такі ж прояви, як і грандіозний. Однак людина рідко озвучує думки про власну велич і частіше опиняється у пригнобленому стані. Якщо грандіозний нарцис вважає себе найкращим з усіх, то прихований – найнещаснішим з усіх. Він демонструє обманливу скромність, жертовність, готовність допомогти. Однак все це задля того, щоб отримати захоплення, вдячність, увагу. Їхні улюблені прийоми – пасивна агресія, маніпуляції через сором та провину, вмовляння та набридання.

Деякі психологи можуть вводити додаткові види нарцисизму, щоб підсвітити окремі особливості їхньої поведінки. Тому в мережі можна знайти статті про злоякісний, соматичний, сексуальний, інтелектуальний, духовний нарцисизм.

Прояви нарцисичного розладу особистості

Поведінка людей, які мають нарцисичний розлад особистості, значно залежить від ступеня проявленості нарцисичних рис.

Прихований нарцис може демонструвати:

• переважно скромну поведінку;
• часті випадки пасивної агресії;
• мстивість, ревнивість, заздрість;
• надто гостре сприйняття критики та зауважень;
• постійне самоприниження.

Також прихованим нарцисам властиве поринання у світ фантазій про власну велич. Вони уявляють себе нереально талановитими, здібними, красивими та бажаними.

9 симптомів нарцисизму

Загальні ознаки нарцисизму описані у DSM-5-TR, це «Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів», створений Американською психіатричною асоціацією, 5-те видання.

Ключові симптоми:

Відчуття власної значущості та грандіозності 

Людина може переоцінювати свої реальні можливості та пред’являти до себе надвисокі стандарти. Також нарцисам властиве вихваляння, вони постійно перебільшують свої досягнення, хизуються ними.

Фантазії про свою значущість 

В ілюзорному світі своїх мрій нарцис володіє всіма важливими для нього якостями, при чому у максимально можливому обсязі. Він може бачити себе успішним, ефективним, інтелектуальним, гарним, реалізованим, таким, що викликає захоплення.

Віра у власну перевагу над іншими 

Для нарцисів звичними є думки про те, що вони унікальні. Кожен вважає себе особливим, неповторним та сприймає це як обґрунтування своєї зверхності. Зазвичай нарциси нехтують розмовами із тими, кого вважають нижчими за себе (за своїми власними критеріями). Вони ретельно формують коло спілкування, обираючи тільки «достойних».

Висока потреба у захопленні

Коли у людини нарцисичний розлад особистості, вона не може сама об’єктивно оцінювати себе, свій зовнішній вигляд та досягнення. Їй обов’язково потрібне «дзеркало», тобто людина, яка буде давати оцінку. Однак ця оцінка має бути виключно позитивною, інакше нарцис провалиться у саморуйнування. Шукаючи підтвердження своєї унікальної неповторності та величності, такі люди звертають увагу на будь-які оціночні судження оточуючих. Вони постійно переживають щодо того, що скажуть інші.

Очікування привілейованого ставлення 

Завдяки своєму завищеному почуттю власної гідності нарциси завжди та всюди розраховують на симпатію, допомогу і підтримку. Дуже часто такі люди виховують у собі харизматичність, що допомагає їм створювати хороше перше враження. Якщо ж вони не отримують очікуваного ставлення, можуть проявляти злість та вдаватись до насилля.

Схильність до використання інших людей 

Для нарциса оточуючі – це всього лише ресурси. Він не потребує по-справжньому близьких та теплих стосунків (адже в них може відкритись його нікчемність), тому не прагне до відвертості з людьми. Нарциси – це люди, які використовують інших у власних інтересах. Вони можуть робити це свідомо або діяти інтуїтивно, навіть не розуміючи, що відбувається.

Відсутність емпатії

Для людей з нарцисичним розладом характерні проблеми з розумінням емоцій та почуттів інших людей. Вони навіть не думають про те, що оточуючі люди різні та їхнє світосприйняття може відрізнятись від його власного. Через це нарцис може сказати щось образливе для інших. Також він може вважати емоції проявом слабкості, вразливості. Емоційні люди не цікавлять нарциса, він їх зневажає. Відсутність емпатії призводить до великих труднощів зі спілкуванням.

Заздрощі та ревнощі

Нарцисична особистість не може витримати успіх іншої людини, особливо близької. Для неї не може бути рівних, завжди має бути ієрархія (один вищий за другого). Якщо хтось поряд з ним стає вищим, нарцису здається, що його намагаються змістити у нижчу позицію. Його реакція – знецінити чужий успіх, принизити його, позбавити значущості. Така людина заздрить іншим, а також очікує заздрощів від оточуючих.

Зверхність, зарозумілість

Вважаючи себе в усьому вищим за інших, нарцис поводиться зверхньо, по-снобськи, зневажливо. Якщо він не відчуває загрози від людини, то може проявити до неї поблажливість.

Розуміючи, хто такі нарциси, не варто дивуватись їхній потужній реакції на критику. Вони не терплять жодних зауважень. Також нарцисичні особистості схильні до перфекціонізму. Через невдачу або відмову вони можуть опиниться у депресії.

Як зрозуміти, що я нарцис

Деякі люди в описі нарциса можуть впізнати себе. Це зовсім не означає, що їм потрібно негайно звертатись до психіатра чи психолога. В нашій статті ми навели лише крихітну частинку інформації про те, хто такі нарциси. Риси, притаманні нарцисам, дійсно присутні в характері багатьох. Небезпечними вони стають тоді, коли поширюються на всі сфери життя, заважають взаємодіяти з іншими, становлять загрозу самій людині або оточуючим. Навіть тоді мова може йти про особисту або групову психотерапію, а не про візит до психіатра і постановку офіційного діагнозу «нарцисичний розлад особистості».

Перевірте себе на нарцисизм, дайте відповідь на запитання:

1. Чи часто я буваю нетерплячим та злим, якщо відчуваю, що мене не цінують?
2. Чи легко мені спілкуватись з іншими? Як часто я відчуваю себе зневаженим?
3. Чи принижую я інших людей? Чи застосовую презирство, аби відчути себе вищим за них?
4. Чи бувають у мене складнощі із керуванням своїми емоціями? Чи вчиняю я імпульсивні дії?
5. Чи складно мені адаптуватись до змін?
6. Чи уникаю я ситуацій, де можу зазнати поразки?
7. Чи викликає в мене страх і сором думка про поразку та про те, що вона стане відомою іншим?

Якщо ви відповіли ствердно на більшість питань і помічаєте, що поводите себе подібним чином більшу частину часу, є імовірність нарцисизму. Варто додати, що нарциси – це люди, які вважають себе унікальними та видатними. Їм важко прийняти думку про те, що в них є вади або недоліки. Тож, якщо ви ставите собі питання про себе, скоріше за все у вас немає НРО.

Як спілкуватися з нарцисом

Більшість експертів дотримуються думки про те, що близьке спілкування з нарцисами шкідливе для ментального та фізичного здоров’я людей. Тому вони радять дистанціюватись від них, розривати стосунки, не намагатись їм допомагати, рятувати чи змінювати. Розуміючи, хто такі нарциси, можна не сумніватись, ці люди досить жорстокі та владні. За відсутності емпатії вони байдужі до страждань інших. Все, що їм потрібно – це отримати схвалення, захоплення, служіння, підтвердження своєї грандіозності.

Якщо нарцисичні риси у людини проявлені неявно та з’являються лише іноді, можна спробувати поговорити з нею. Метою бесіди має бути запит про допомогу від самого нарциса. Він має сам зрозуміти, що потребує терапії для збереження стосунків. Дуже невеликий відсоток нарцисів здатен на такий крок. Тому його близьким варто порекомендувати подбати перш за все про себе.

Бувають ситуації, коли стосунки закінчити неможливо, або потрібно виграти трохи часу для їх завершення. В такому разі потрібно знати, як вибудовувати комунікацію.

Як спілкуватись із тими, хто має НРО:

• навчитись бачити маніпуляції та пам’ятати – за фасадом завжди ховається ласа до влади та контролю беземоційна людина;
• озвучувати свої почуття, проговорювати свій дискомфорт, висловлювати побажання про те, як би ви хотіли спілкуватись надалі. Ця порада актуальна тим, хто має нарциса в близькому колі спілкування та вимушений вести із ним справи. В робочому середовищі не варто демонструвати емоції та вразливість, нарцис цим скористається;
• побудувати свої особисті кордони та наполегливо їх захищати;
• не піддаватись на провокації, не грати в ігри, запропоновані маніпулятором;
• знайти для себе джерело енергії та слідкувати за тим, щоб ментальні ресурси не виснажувались.

Люди, яким вдалось закінчити спілкування із людиною з НРО, часто мають проблеми в наступних стосунках. Це пов’язано із тим, що їхнє світосприйняття змінилось. Їхня самооцінка знижена, вони часто займають позицію жертви, не вміють говорити про свої потреби, бо вже звикли приховувати свій дискомфорт. Тому після закінчення аб`юзивних стосунків потрібно відновити свій ментальний стан.

Батьки-нарциси: як вибудувати відносини

Зростання у сім’ї, де хтось із батьків був нарцисом, може призвести до травмування людини. Нарцисична травма може проявлятись по-різному, іноді вона виглядає, як справжній нарцисичний розлад особистості. В будь-якому випадку це дуже шкодить людині, заважає будувати стосунки та просуватись кар’єрними сходинками. Іноді виправити ситуацію здатна тільки психотерапія.

Що робити, якщо спілкування з батьками в дорослому віці неможливо уникнути:

• залишатись усвідомленим, забути про ідеалізований образ батьків, сприймати їхні слова і вчинки максимально об’єктивно;
• збирати всю доступну інформацію про НРО та про те, як він впливає на членів сім’ї. Обізнаність допомагає позбутись ілюзій, також вона необхідна для побудови ефективної стратегії взаємодії (а стратегія обов’язково знадобиться);
• пропрацювати свій гнів та образи на батьків у терапії, а не виговорювати їм це в обличчя. Скоріше за все, це не змінить ситуацію, нарциси не вибачаються. Однак відносини погіршаться, стануть напруженими;
• обговорити з батьками свої особисті кордони. Наприклад, теми, на які можна і не можна говорити, а також покарання за порушення цих кордонів. Важливо бути готовим дотриматися обіцянок – якщо покаранням є припинення спілкування, то саме так і потрібно вчинити в разі порушення кордонів.

Для більшості людей нарцисична травма є стимулом до того, щоб звести спілкування зі своїми батьками до мінімуму. Вони припиняють відносини навіть із тими родичами, хто знав про важку ситуацію в сім’ї, але не змінив її. Це співучасники, які також доклали руку до появи травми.

Нарцисичний розлад особистості: як подолати

Якщо людина з явними ознаками нарцисизму визнає, що їй необхідне лікування, це вже перший крок до налагодження ситуації. Зараз в Україні стрімко розвивається ринок з надання психологічних послуг. Тому підібрати спеціаліста нескладно. Для роботи з НРО краще за все підходить діалектично-поведінкова та когнітивно-поведінкова терапія.

Інколи можуть знадобитись фармацевтичні препарати,  які призначає виключно психіатр:

• антидепресанти;
• ліки проти тривожності;
• антипсихотичні препарати;
• засоби для стабілізації настрою;
• ліки для налагодження режиму сну.

Велике значення має підтримка рідних та друзів. Зазвичай нарциси ідуть у терапію, коли мають великі проблеми із соціальною взаємодією, через появу залежностей, шкідливих звичок, руйнівного способу життя. В такому разі в них може не бути «команди підтримки», їм можна порадити групову терапію.

Нарцисичний розлад особистості – це дуже непросто для всіх, як для самої людини, так і для її оточення. Однак потрібно пам’ятати, що ніхто не в змозі впоратись із цим розладом, окрім нарциса. Якщо ви опинились під впливом такої людини, перш за все, подбайте про себе та свою безпеку. Допомагати іншим можна лише, якщо вас про це попросили, а також за умови наявності матеріальних та ментальних ресурсів.