Як пережити розлучення, зберегти себе та почати нове життя

Вступаючи у шлюб або починаючи серйозні стосунки, люди прагнуть втілити свої найсвітліші мрії, реалізувати певні цілі, побудувати нове життя. На жаль, мало хто з них усвідомлює, що будь-які стосунки мають початок і кінець. Частково через це розлучення стає справжнім шоком і сприймається надзвичайно тяжко. В цій статті ми спробуємо з’ясувати, як пережити розлучення з мінімальною шкодою для ментального здоров’я.

Розлучення: що відбувається з людьми та стосунками

Розлучення – це смерть стосунків. Тому воно викликає реакцію горювання. Це дуже схоже на те, що відбувається після загибелі близької людини. Особливо важко осягнути, усвідомити та сприйняти думку про раптове завершення стосунків. Якщо один із партнерів не був готовий до такого повороту подій, він зазнає неабиякого стресу.

Проходячи через розставання, люди можуть стикнутись із:

• розгубленістю, вони не знають, що буде далі;
• стресом, напруженістю, втомою;
• погіршенням стану здоров’я (можуть активізуватись хронічні захворювання);
• появою шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркозалежність);
• відчуттям сорому та провини;
• суїцидальним настроєм.

Існує думка, що людині, яка йде зі стосунків, легше пережити розставання. В деяких випадках це дійсно так, адже зазвичай вона вже має план того, як житиме далі. Однак насправді обидва партнери стикаються з величезним стресом, до якого примішується цілий спектр різноманітних емоцій.

Як пережити розлучення: 5 стадій розставання

Реакція на остаточне завершення стосунків може бути різною, це залежить від індивідуальних особливостей конкретної людини. Дехто починає злитись, інший «застигає». Експерти кажуть, що з обома станами потрібно починати працювати якнайшвидше. Якщо людина затримається в цій фазі, вона може перебувати в ній роками.

Описуючи процеси, які відбуваються з людьми після розставання або іншої серйозної втрати, психологи розділили їх на стадії. Розрив стосунків проходить 5 стадій:

Заперечення

Партнерство або шлюб потребують від обох людей значних ресурсів. Зокрема, вони обоє вкладають в стосунки свою енергію, почуття, час. З’являються плани, надії та очікування. Розставання раптово перекреслює все це. Люди можуть помітити, що відчувають, наче їхні інвестиції не окупились. Також часто виникає відчуття, що їх обдурили. Намагаючись зберегти в уяві звичну привабливу картинку, люди не бажають примирятись із думкою про розлучення. Вони можуть вдаватись до певних крайнощів: або взагалі відмовляються думати про ситуацію, або радіють змінам із перебільшеним ентузіазмом.

Гнів, озлобленість

На цій стадії психіка може захищатись від болю і страждань за допомогою гніву. Якщо люди не контролюють цю емоцію, то можуть наговорити зайвого, зробити імпульсивний вчинок, прийняти незважене рішення. В хід ідуть маніпуляції, погрози, шантаж.

Перемовини

Партнери можуть прийти до думки, що їхні стосунки ще можна налагодити. Вони можуть здійснювати спроби домовитись. Однак частіше за все мова йде не про цивілізоване обговорення ситуації, а знову ж таки про маніпуляції. Просто на цій стадії вони мають завуальований вигляд. Люди можуть вдаватись до зваблення, загрожувати вагітністю (вигаданою або реальною), торгуватись та виставляти умови.

Депресія

В разі, коли не вдалось домовитись про відновлення стосунків, людина переходить до депресивної фази розставання. Головні ознаки – зниження самооцінки, втрата довіри до оточуючих, самоізоляція, втрата продуктивності на роботі, потрапляння в цикл тривожних та депресивних думок.

Прийняття, адаптація

Важкі переживання інтегруються та перетворюються на досвід. Згадуючи про розрив стосунків, людина не тоне у вирі емоцій, вона відносно спокійно може повертатись подумки в минуле. Адаптація вказує на те, що людина пристосувалась до нових умов свого життя.

Якщо в сім’ї є діти, вони можуть реагувати на розлучення різними способами. Їхній стан залежить від того, якими були стосунки батьків до остаточного рішення про розставання. Також на реакцію дітей впливають їх відносини з матір’ю, батьком та іншими членами сім’ї.

Варто додати, що ставлення інших членів родини до розлучення пари може сформувати думку дітей та їхнє ставлення до ситуації. Тому варто правильно повідомити дітям новину і надати їм всю необхідну підтримку надалі.

Як пережити розлучення: стратегії поведінки

В ідеальному світі люди завжди вчасно звертаються до психотерапевтів, вміють проговорювати свої потреби та вести цивілізовану дискусію. Однак ми всі живі люди, нам властива емоційність, імпульсивність, ревнощі та бажання помсти. Це нормальні відчуття, коли партнер повідомляє про розрив стосунків. Щоб пережити розставання люди можуть застосовувати різні поведінкові шаблони.

Стратегії поведінки при розлученні:

1. Войовничо-агресивна. Людина використовує свій гнів, як паливо для активних дій. Вона не може змиритись із розставанням та намагається відновити стосунки. При цьому в хід ідуть будь-які методи. Найвищою цінністю вважається зміна рішення партнера. Людина може благати, вимагати, погрожувати, торгуватись, шантажувати, залучати третіх осіб або громадськість.
2. Любовно-романтична. Людина намагається змінити рішення свого партнера, скасувати розрив стосунків, нагадуючи йому про все хороше, що було між ними. Вона може дійсно відчути сплеск ніжних почуттів через страх втрати. Однак також можлива демонстрація несправжніх емоцій. Людина грає роль, щоб досягти своєї мети.
3. Адекватно-реалістична. Оптимальна стратегія, яка передбачає зрілий підхід до розв’язання проблем. Люди, які приймають об’єктивну реальність, розуміють, що у кожних стосунків є початок і кінець. Вони стараються ставитись одне до одного з повагою, піклуються про мінімізацію тяжких наслідків для дітей.

Інколи люди навіть не усвідомлюють, що почали діяти за певною стратегією. Пережити розставання непросто, а пережити його гідно ще важче. Щоб остаточно не зіпсувати стосунки з близькою людиною, варто заручитись підтримкою психотерапевта.

Як пережити розлучення з допомогою психолога

Більшість пар звертаються до спеціаліста, коли вже запізно і шлюб врятувати неможливо. Однак навіть у цьому разі участь кваліфікованого психотерапевта у комунікації партнерів надзвичайно важлива. Він може виступати буфером, який послаблює емоційну напругу. Хороший медіатор допоможе кожному сформулювати свої претензії та побажання, посприяє встановленню компромісу, застереже від необдуманих вчинків.

Робота психолога полягає в наступному:

1. Допомога в усвідомленні, чи стосунки ще можна «полагодити».
2. Якщо розставання неминуче, спеціаліст пояснить це екологічним способом.
3. Визначення потреб та побажань кожної сторони.
4. Виявлення та зміна неадекватних, нереалістичних, егоцентричних установок членів родини.
5. Запобігання небезпеки, яку можуть становити партнери одне для одного. Пояснення того, що помста і маніпуляції є недоцільними.
6. Створення позитивного ставлення до змін.

Ще один важливий напрям роботи психолога стосується нормалізації самооцінки людей, які розлучаються. Задача спеціаліста полягає у тому, щоб підтримати кожного з партнерів, навчити їх любити себе безвідносно до сімейного статусу, а також шанобливо ставитись одне до одного.

Як не треба: невдалі методи порятунку стосунків

Якщо розрив стосунків вже почав здаватись цілком реальною перспективою, люди можуть спробувати врятувати свій шлюб. Сімейні психологи назвали кілька способів, які майже ніколи не спрацьовують.

Стосунки не покращаться, якщо:

• поїхати в спільну подорож у ті місця, де партнери були щасливими (замість приємної ностальгії скоріше за все буде відчуватись контраст між минулими та нинішніми почуттями);
• взяти тимчасову паузу (пожити окремо – це репетиція перед остаточним розлученням);
• застосувати тюнінг тіла, господарських навичок, маскулінності, сексуальних навичок, особистісного росту;
• народити дитину або завести спільний проєкт (будування будинку, переїзд в інше місто чи країну).

Описані методи не працюють, тому що зміщують акценти в комунікації. Замість того, щоб звернути увагу на ті місця шлюбу, де з’явились метафоричні тріщини, люди тікають в метушливі щоденні турботи. На жаль, вічно відвертатися неможливо.

Як пережити розлучення і зберегти своє ментальне здоров’я

Коли стосунки закінчуються, людям доводиться заново будувати своє життя. Для багатьох ситуація ускладняється необхідністю розв’язання майнових питань, розподілом опіки над дітьми, конфліктами з родичами та іншими обставинами. Через це пережити розставання цивілізовано буває майже неможливо. Спеціалісти, які працюють із парами в процесі розлучення, склали список порад для полегшення цього етапу їхнього життя.

Скласти план розлучення

Якщо колишнім партнерам вдасться домовитись між собою про ключові моменти розставання, вони значно пришвидшать процес. До того ж буде знижено градус драматичності, це допоможе уникнути зайвого стресу.

Для проведення перемовин можна залучити третю сторону. Медіатор виконує роль посередника і спрощує ведення діалогу. Це може бути психолог, близький друг або юрист.

Створити коло підтримки

Часто люди, які проходять через розрив стосунків, залишаються ніби у вакуумі. Рідні та друзі можуть відсторонитися через небажання або невміння давати підтримку. Також вони можуть вважати розлучення надто особистою справою і тому не говорити на цю тему.

Якщо людині потрібна підтримка її близьких, вона має прямо попросити про це. Також можна скласти список дій, які будуть вважатись підтримкою. Це значно спростить комунікацію, адже для когось важлива відверта розмова, а інший цінує мовчазну присутність.

Виходити в люди

Переживаючи через розставання та розв’язуючи численні проблеми, дуже легко опинитись в ізоляції. Ритм життя людини збивається, її звички змінюються, вона може економити ресурс внаслідок відмови від соціальної активності. Однак експерти у питаннях ментального здоров’я наполягають на тому, що потрібно обов’язково спілкуватись з людьми.

Розрив стосунків дійсно не сприяє налагодженню нових знайомств. Проте не варто відмовлятись від компанії друзів. Дуже важливо продовжувати ходити на дні народження, відвідувати вистави та кінопокази. Не можна звужувати свій світ до буднів «робота/дім».

Домовлятися про спільну опіку над дітьми

Багатьом людям дуже хочеться отримати одноосібну опіку, щоб утерти носа колишньому партнерові або повернути відчуття контролю над власним життям. Однак у довгостроковій перспективі це призведе до серйозних труднощів для усіх.

Наполягаючи на своєму, колишнє подружжя починає сваритись іще більше. Рівень стресу росте, процес розлучення затягується і стає занадто дорогим.

Для дітей така ситуація є надзвичайно травматичною. Їм може бути запропонований вибір, з ким із батьків залишитись. Діти можуть дуже переживати через те, що своїми словами образять того, кого не вибрали. Також їм може здаватись, що батьки сваряться через них, а не через якісь свої негаразди. Масла у вогонь підливають суперечки щодо того, хто відвозитиме дітей на курси, коли можна чи не можна дзвонити, в чиєму будинку буде відбуватись святкування дня народження тощо. Всі ці конфлікти дуже негативно відбиваються на стосунках батьків та дітей. Щоб цього уникнути, варто ретельно обговорювати компроміси, приймати спільні рішення, а потім пильно їх дотримуватись.

Визнати свої емоції та почуття

Люди, яким довелось пережити розставання, стикаються з безліччю важких емоційних станів. Не можна ігнорувати свої почуття, адже вони від цього не зникнуть. Бути сумним, наляканим, розгубленим, злим цілком нормально. Визнаючи свої емоції, людина бере контроль над ними.

Якщо почуття надто яскраві та з ними важко впоратись, потрібно подумати над їхнім екологічним вираженням. Можливо знадобиться додаткова фізична активність або психологічні практики (ведення щоденника).

Вийти із замкненого кола здогадок і припущень

Іноді люди стають жертвами зацикленого кола тривожних думок. Вони постійно прокручують у голові припущення, задають собі питання, намагаються продумати альтернативні варіанти ситуації. Їм здається, що якби вони могли щось змінити в минулому, зараз все могло б бути зовсім інакше.

Що, якби я краще старалась? Що, якби я тоді не сказала образливих слів?

В минуле повернутись неможливо, тому ніхто ніколи не дізнається відповіді на ці питання. Однак зациклення на таких думках здатне значно погіршити психологічний стан людини в реальному часі. Результатом стає погіршення настрою і самопочуття, зниження продуктивності на роботі, зменшення рівня енергії.

Зазвичай люди цінують свій шлюб та стосунки. Якщо їм доводиться пережити розставання, це не значить, що вони погано старались. Просто будь-які стосунки можуть закінчитися, і це природно.

Заново познайомитись із собою

Перебуваючи в шлюбі або у тривалих стосунках, люди можуть забути, як це бути «я», а не «ми». Залишаючись на самоті, вони відчувають порожнечу. Однак це хороший час для того, щоб пізнати себе.

Якщо розрив стосунків був болючим, то пройде немало часу, поки минуть всі 5 стадій проживання втрати. Тільки дійшовши до стадії прийняття, людина відчує в собі сили почати нове життя.

Психологи радять пошукати собі хобі, улюблену справу або навіть нову професію. Також велике значення має соціалізація, потрібно відновити старі дружні зв’язки та сформувати нові.

Ті, хто вже знає, як пережити розлучення, відмічають важливість здорового способу життя. Потрібно створити для себе збалансований раціон, обрати підходящі фізичні вправи, слідкувати за станом здоров’я та по можливості зберігати позитивний настрій.