Зміст
Критика може бути досить болючою та неприємною для багатьох людей. Однак ті, хто прагнуть розвиватися та йти до своєї мети, мають навчитися працювати з критикою. На їхньому шляху неодмінно зустрінуться ситуації, де їм доведеться давати або отримувати критичні зауваження. В обох випадках потрібно дотримуватись певних правил та принципів. На жаль, конструктивна критика не є інтуїтивною річчю, їй необхідно навчатись.
Конструктивна критика: це
Конструктивна критика – це спосіб зворотного зв’язку у спілкуванні, який передбачає наявність конкретних рекомендацій та порад для зміни предмета обговорення. Давати конструктивну критику значить представити результат певної аналітичної роботи (навіть зовсім поверхневої). Конструктивною є тільки та критика, яка дається з позиції поваги до людини. Вона не містить токсичних проявів: зверхності, знецінення, спроб встановити контроль над співрозмовником.
В ідеалі, конструктивна критика – це інструмент вдосконалення. Вона допомагає виокремити слабкі місця проєкту та надає варіанти їх посилення. Правильно вибудувана конструктивна критика створює позитивне робоче середовище та гарантує певне відчуття безпеки. Людина, яка отримує таку критику, почувається добре, коли відкривається іншим та показує свою вразливість.
Переваги конструктивної критики
Конструктивна критика відрізняється кількома характерними ознаками:
- актуальність – вона стосується безпосередньо проєкту чи питання, що обговорюється;
- зрозумілість – чіткі формулювання, правильна термінологія та риторика;
- реальність – тези та пропозиції дійсно можна втілити у життя.
Конструктивна критика має велике значення на багатьох рівнях та майже в усіх сферах життя. Частіше за все про неї говорять в розрізі управління кадрами на підприємствах і фірмах. Однак вона не менш важлива в особистому житті. Спілкуючись із близькими, люди часто нехтують ввічливістю та гарними манерами. Не дивно, що такі відносини псуються. Принципи ненасильницького спілкування та конструктивна критика можуть якісно змінити весь формат особистих стосунків.
Навіщо потрібна конструктивна критика:
- Зміцнення довіри. Отримуючи такий вид критики, людина розуміє, що співрозмовник бажає для неї кращого, хоче покращити її роботу, а не атакує її особисто. Також це є свідченням того, що їй довіряють виконання певних завдань та реалізацію проєктів.
- Покращення загального контексту зворотного зв’язку. Конструктивна критика завжди містить у собі похвалу або комплімент тій частині роботи, яка зроблена добре. Для кожної людини важливо час від часу чути хороші речі про себе.
- Надання конкретних порад, які мають на меті покращити кінцевий результат роботи або проєкту. Людина, яка отримує критику, може подивитись на ситуацію під новим кутом, заново її оцінити та зробити свіжі висновки.
- Створення оптимального середовища для співпраці. Незалежно від того, в якій площині складаються стосунки, конструктивна критика їх тільки покращує. Люди, які працюють разом, зможуть вільно обмінюватись думками та враженнями, покращуючи результати одне одного.
- Висвітлення «темних закутків». Коли люди не бояться виказати свою думку, внести пропозицію або дати пораду, знижується ризик замовчування недоліків та приховування помилок.
Конструктивна критика – невіддільний компонент будь-якої співпраці, чи то відносини керівника та підлеглого, чи стосунки матері й дочки.
Деструктивна критика: це
Деструктивна критика – це зворотний зв’язок, який впливає негативно на емоційний стан людини, що отримує критику. Даний вид зворотного зв’язку не завжди спрямований на розв’язання питань, розв’язання проблем чи вдосконалення проєкту. Часто деструктивна критика має на мені встановлення контролю, домінування над іншою людиною.
Фактично, деструктивна критика – це агресія, завуальована під добрі наміри. Впізнати її можна за різким погіршенням настрою того, хто приймає зауваження. Інколи людина не усвідомлює, що до неї застосували емоційне насилля. Однак наслідки завжди відчутні:
- пригнічення;
- сором;
- провина;
- страх;
- печаль;
- гнів;
- депресивний стан.
Ті, хто застосовують деструктивну критику, часто переходять на особистості під час розмови. Вони відхиляються від теми, виказують зверхність, використовують нецензурні слова та ненормативну лексику. Їх зовсім не бентежить те, що співрозмовник почувається погано. Частіше за все, зазвичай це і є метою. Збиваючи людину з пантелику та відволікаючи, аб`юзери намагаються принизити її. Таким чином самі собі вони здаються більш значними та вагомими.
Деструктивна критика висловлює негативну оцінку, але не дає адекватних рекомендацій щодо покращення ситуації. Іноді вона взагалі не має під собою обґрунтувань або ж є повною брехнею.
Отримуючи такий фідбек, людина може відреагувати по-різному. Хтось замикається в собі, інші починають дратуватись та захищатись. Бувають випадки, коли деструктивна критика змушує людей відмовитись від задуманого. Тож можна зробити висновок, що це ефективний інструмент для недобросовісних конкурентів та зловмисників.
Розуміючи, які бувають види критики, можна навчитись створювати екологічні та ненасильницькі стосунки.
Як давати конструктивну критику
Уміння надавати конструктивну критику – важлива навичка для будь-кого. Перше, що потрібно розвинути – це емпатія. Здатність розуміти та розрізняти свої емоції допоможе налаштуватись на емоційний стан співрозмовника. Така взаємодія необхідна для того, щоб кожен учасник бесіди зміг донести свою думку та почути другу сторону. Розуміючи емоційний стан іншої людини, можна швидко відкоригувати свої вирази, підібрати відповідні аргументи та приклади, перефразувати промову тощо. Існують основні правила конструктивної критики.
Метод «бутерброда»
Полягає в тому, що критику загортають у позитивні фрази. Це ні в якому разі не брехня, адже конструктивна критика має бути відвертою та чесною. Однак, замість того, щоб сходу казати людині про негаразди, варто почати з чогось приємнішого. Наприклад, похвалити те, що вона дійсно зробила дуже вдало. Далі варто озвучити заплановане критичне зауваження. Завершити розмову потрібно також на позитивній ноті. Тобто, критика поміщається між двома приємними висловлюваннями, як кружальце ковбаси між шматками хліба.
Метод «бутерброда» передбачає, що критичне зауваження матиме три сегменти. Наприклад: «Мені сподобалась ваша пропозиція, однак я б хотів змінити кольори макета на більш яскраві. Ті, що ви використали, дуже гармонійні, але не підходять під корпоративний стиль нашої фірми».
Конкретність та зрозумілість
Якщо критичне зауваження містить лише загальні претензії та виражає невдоволення, це лише пригнічує людину та не дозволяє їй виправити ситуацію. До того ж це може бути сприйнято, як напад або перехід на особистості (коли критикують не діяльність, а саму людину). Тож важливо заздалегідь вибудувати структуру критичного зауваження так, щоб воно містило конкретний опис помилок або неточностей.
Також в ньому має бути приклад позитивних змін, зразок того, як треба зробити. Наприклад: «Тобі треба краще планувати свій час» – це неконкретне зауваження, схоже на токсичну претензію. Правильно сформоване зауваження – «Я помітила, що ми з тобою часто запізнюємось у кіно та пропускаємо трейлери. Я люблю дивитись трейлери, для мене це важлива частина кіносеансу. Я б хотіла, щоб ти краще планував свій час. Можливо, тобі допоможе налаштування будильника в смартфоні, або я б могла дзвонити за пів години до сеансу та нагадувати тобі про нього».
Вчасність та доцільність
Давати конструктивну критику потрібно у такий час, коли людина здатна її прийняти та осмислити. Скоріше за все, це буде недоречно після закінчення сварки, на ходу, рано вранці (коли всі поспішають), у транспорті або інших людних місцях. Варто обрати більш спокійне, тихе місце якомога далі від чужих очей. Однак не потрібно надто відкладати розмову, тому що деталі подій забудуться.
Зосередженість
Даючи конструктивну критику, потрібно докласти зусиль, щоб не відволікатись на побічні теми (особистість співрозмовника, його мотивація, колишні невдачі). Некерована розмова може зайти не туди, куди було заплановано. Людина, що дає критику, має бути зосередженою та сконцентрованою на розмові.
Об’єктивність
Конструктивна критика принесе хороший результат тільки тоді, коли вона ґрунтуватиметься на об’єктивних факторах, а не особистій думці людини. Наприклад: «Я планую робити чорно-білі роздруківки, тому текст на цьому фоні буде нечіткий. Зробіть, будь ласка, кольори більш контрастними. Так флаєри будуть читабельними в будь-якому вигляді». Це дає дизайнеру розуміння того, що саме від нього очікують, також він може висувати пропозиції на основі нової інформації.
Конкретні поради та рекомендації
Без них конструктивна критика втрачає всю свою цінність. Просто сказати людині, що вона щось зробила не так, недостатньо. Потрібно показати, що є певний шлях для виправлення ситуації. Також варто надати підтримку та заохочення, це покаже, що всі учасники розмови зацікавлені в успішному виконанні роботи чи реалізації проєкту.
Техніка «Я-повідомлення»
Ця методика є базовою в мистецтві ненасильницького спілкування. Незалежно від того, які види критики обирає людина, «Я-повідомлення» дає змогу пом’якшити гострі кути в розмові, зняти напругу, екологічно донести свою думку та описати власне бачення ситуації.
Головні аспекти техніки:
- використання фраз «я думаю», «я відчуваю», «я б хотів», «я пропоную», «я рекомендую»;
- висловлювання не мають бути категоричними твердженнями та істиною в останній інстанції, а лише думкою певної людини;
- розуміння того, що помилятися може навіть людина, що дає критику.
«Я-повідомлення» – дуже потужна методика, яка прийшла в менеджмент із психології. Її можна сміливо застосовувати в будь-якій ситуації: на робочому місці, в спілкуванні з партнерами та клієнтами, з коханими людьми та друзями. Використовуючи «Я-повідомлення», можна уникнути зайвого пафосу під час надання конструктивної критики. Коли мова йде про думку конкретної людини, яка може помилятись, так само як і всі інші, то реакція на критику стає менш гострою.
Наприклад: «Мені сподобалась ваша презентація, однак я не зрозумів кілька пунктів десь у другій третині. Я думаю, було б краще, якби ви додали кілька прикладів для ілюстрації своїх ідей».
Як отримувати конструктивну критику
Ми розказали, як варто діяти, коли потрібно сформулювати критичне зауваження. Однак не менш важливими є правила прийому конструктивної критики.
Слідкувати за своїми реакціями
Дуже часто люди, які зростали в токсичному середовищі або мали травматичний досвід, досить гостро реагують на критику на свою адресу. Їхня перша реакція – захист. Це може спровокувати гнів і роздратування або навпаки, примусить людину замкнутись у собі. Важливо розуміти, що ці реакції є наслідком травматичного минулого та не повинні заважати побудові хороших стосунків у теперішньому.
Звернутись до здорового глузду та раціональності в собі
Якщо інша людина надає конструктивну критику за всіма правилами, то в цього має бути мета і сенс. Потрібно постаратись знайти їх та зрозуміти. Також буде корисним поставити себе на місце того, хто надає критику. Це допоможе зрозуміти мотивацію людини.
Слухати та чути
Це універсальна порада, яка допомагає в найрізноманітніших сферах життя. Слухаючи людину, можна зрозуміти не тільки те, що вона каже, а й те, про що мовчить. Якщо конструктивна критика надана правильно, то в повідомленні уже є все необхідне для аналізу. Там має бути описана помилка, а також запропоновані шляхи для її виправлення.
Дати собі час на роздуми
В ситуації, коли емоції надто затьмарюють розум та заважають сприймати критику, можна взяти паузу на обдумування. Згодом (через 15-30 хвилин) суть повідомлення стане більш зрозумілою. Також з’явиться можливість оцінити форму подачі інформації, щоб з’ясувати, чи це була критика, чи особистий напад.
Ставити питання
Будь-який конструктивний діалог передбачає участь обох сторін. Якщо мова йде про здорову критику, то додаткові уточнюючі запитання тільки покращать ситуацію.
Отримуючи конструктивну критику, варто з’ясовувати те, що не зрозуміло. Це дасть співрозмовнику знати, що його чують. До того ж запитання та обговорення дають змогу пришвидшити процес. Якщо людині щось незрозуміло, але вона не уточнила цей момент, вона може припуститися помилки в майбутньому.
Запитання – це також хороший індикатор якості стосунків та комунікації загалом. Якщо людина відмовляється відповідати, починає давити авторитетом, намагається залякати чи починає маніпулювати («сам здогадайся», «ти й так мав би знати»), то це ознака токсичних, нездорових відносин.
Ніхто з нас не ідеальний, тому не варто думати, що після отримання критичних зауважень помилок більше не буде. Критика, правки, зміни та вдосконалення – це важлива частина будь-якої роботи. Вони присутні на кожному етапі, особливо, якщо в процесі задіяна велика кількість людей. До критики варто готуватись заздалегідь. Важливо зробити так, щоб вона була саме конструктивною.
Як НЕ варто реагувати на критику:
- Відкидати її та робити роботу далі за своїм розумінням.
- Гніватись, нападати на того, хто надає критику.
- Перебивати співрозмовника, не дослухавши його промову до кінця.
- Аналізувати критичне зауваження, перебуваючи в полоні емоцій.
- Сприймати критику на власний рахунок.
- Сперечатися замість того, щоб ставити запитання.
- Замикатись в собі, відмовлятись від подальшої роботи («якщо вам не подобається, робіть самі»).
Правила конструктивної критики дозволяють покращити процес сумісної праці, підвищити загальну продуктивність та результати на роботі. Також вони необхідні всім, хто бажає побудувати міцні стосунки. Конструктивна критика – це невіддільна частина прогресу, водночас вона допомагає створити атмосферу безпеки та довіри.